Мусіна Надія Іванівна,

вчитель професійного навчання,

 «спеціаліст вищої категорії»,

Досвід професійно-мистецького навчання за спеціальністю

«Виробник художніх виробів з кераміки»

         Візьміть в руки керамічну річ... Відчуваєте тепло, що йде від неї і наповнює ваші долоні? Адже майстер вклав у нього тепло свого серця, частку своєї душі.

         Кераміка — одна з ниточок, що зв’язує нас з минулим. Як говорить стародавній шумерський міф, сама людина була створена «з глини, що над прірвою». І хоч час появи керамічного горщика невідомий, його можна прирівняти до винайдення колеса.

         Процес народження кераміки залишається таємницею. Робота за гончарним кругом схожа на медитацію: гончар не любить, щоб за його роботою спостерігали сторонні, і ніколи не сяде за круг у поганому настрої. Неймовірно, але факт: глина накопичує енергію свого творця, щоб потім віддати її новому власнику.

         Гончарною справою у білозерському краї, що на Запоріжжі, почали займатись давно, ще з кінця ХІХ ст. Наші гончарі виготовляли в основному посуд, макітри, глеки, горщики, іграшки тощо. Вироби користувались великим попитом не тільки у селі, але й у волості.

         Із розвитком суспільства гончарне виробництво з часом почало занепадати, і кількість майстрів гончарної справи суттєво зменшилась. У середині 60-х років ХХ ст. майстри зовсім перестали займатись гончарством, бо поруч села виросло потужне промислове підприємство – Запорізький залізорудний комбінат.

         У 1995 році в Малобілозерській середній школі (нині гімназії «Дивосвіт») впроваджено професійне навчання за спеціальністю «Виробник художніх виробів з кераміки». Передбачено можливість одержання випускником не лише загальної середньої освіти, а й робітничої спеціальності. Отримуючи професію, випускники гімназії знайомляться з виробничим процесом, відносинами на виробництві. Шляхи становлення професійного навчання в гімназії були тернистими, але цікавими.

         На той час ні одна середня школа не давала професійної освіти за такою спеціальністю, тому працювати було нелегко.

Спершу в навчальному закладі з’явився музей народознавства, в якому було зібрано гончарні вироби майстрів нашого села. Історичні пам’ятки несли цінну інформацію про культуру, звичаї, особливості побуту попередніх поколінь. Це надихнуло директора, Овсієнко Яніну Миколаївну і весь педагогічний колектив на відродження давньої справи наших односельчан.

У гімназії навчаються їх онуки і правнуки, які  з задоволенням займаються гончарством, опановуючи сучасну професію кераміста.

Професійне навчання передбачає вивчення таких дисциплін:

·        технологія художніх виробів з кераміки;

·        виробниче навчання;

·        матеріалознавство;

·        охорона праці;

·        основи галузей економіки і підприємництва;

·        креслення і перспектива;

·        живопис;

·        художній розпис;

·        дизайн художніх виробів з кераміки;

·        пластична анатомія і ліплення;

·        історія кераміки;

·        основи правових знань;

·        рисунок.

На уроках матеріалознавства учні знайомляться з матеріалами, які використовуються у керамічному виробництві, їх хімічними, фізичними властивостями, способами їх застосування для приготування керамічних мас, способами добування сировинних матеріалів, умовами їх утворення і первинної переробки.

На заняттях технології художніх виробів із кераміки учні вивчають способи приготування керамічних мас, формування керамічних виробів, методи їх обробки, а також обладнання, принципи його роботи, умови використання. Уроки матеріалознавства і технології художньої кераміки тісно пов’язані з уроками хімії, фізики, ліплення і скульптури, малюнку. Тому закономірним є проведення інтегрованих уроків, що сприяє кращому опануванню цих предметів.

Виробниче навчання — практичні заняття в майстерні художньої кераміки. Учні закріплюють отримані теоретичні знання, вчаться формувати вироби різними способами (литтям, пластичним способом, на гончарному крузі, ліпленням, вручну), декорувати їх скульптурним та живописним методом. Кожен учень розвиває свої творчі здібності, прагнучи виготовити найкращий виріб, декорувати його так, щоб декор підкреслював обрану форму, був співзвучний із нею.

Щоб цього досягти, юні майстри знайомляться з роботою народних майстрів, приймають їх досвід, техніку виконання. Народні майстри є частими гостями у нашій майстерні. Вони проводять заняття в майстер-класах, де учні з цікавістю знайомляться з творчістю майстрів, вчаться тонкощам керамічного виробництва, адже кожен майстер має свої секрети, свою техніку, використовує елементи декору, притаманні тільки йому.

Для підсилення ефективності професійного навчання мною модернізовано методичний посібник «Матеріалознавство керамічних виробів», розроблено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із професійного навчання, завдання для тематичного контролю знань (10-11 класи), білети та рекомендації для проведення державної атестації.

Після закінчення 10-го класу для учнів організовується виробнича практика (250 годин), під час якої гімназисти практично засвоюють технологічний процес по приготуванню керамічних мас, беруть участь у завантаженні печей, власноруч поливають вироби поливами, вчаться виготовляти гіпсові форми тощо.

У 11-му класі кожен учень самостійно виконує дипломну роботу, яку захищає під час державної атестації. За результатами випробувань учні отримують свідоцтво кваліфікованого робітника 3-4 розрядів за спеціальністю «Виробник художніх виробів з кераміки».

Випускники, які успішно пройшли підсумкову державну атестацію, мають можливість продовжити навчання за бюджетною формою навчання в Українському державному хіміко-технологічному університеті, з яким укладено угоду про співпрацю. Після закінчення ВНЗу вони успішно працюють у  вітчизняному керамічному виробництві.

У позаурочний час здійснюю керівництво науково-творчою роботою учнів. Досліджуючи сучасні тенденції розвитку художньої кераміки, старшокласники беруть результативну участь у обласних конкурсах-захистах науково-творчих робіт МАН. Серед кращих – науково-дослідницькі роботи на теми: «Розробка гончарних мас», «Вплив вологості керамічної маси на якість керамічних виробів», «Вплив електролітів на властивості керамічної маси».

Досвід роботи гімназії підтверджує, що професійне навчання — невичерпне джерело творчого зростання вихованців. Вивчаючи традиційні вироби народних майстрів, учні виготовляють власні зразки. Кожен виріб є результатом творчого пошуку і, залежно від майстерності виконавця, має різний рівень досконалості.

Роботи вихованців гімназії постійно виставляються на районних, обласних, Всеукраїнських, міжнародних виставках, конкурсах. Досвід упровадження декоративно-ужиткового мистецтва в освітній процес відмічений двічі бронзовою медаллю Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні» (2004 і 2006), тричі (2006, 2007, 2008) гімназія удостоєна почесного звання «Лідер сучасної освіти».

Щорічно вихованці гімназії — дипломанти Всеукраїнського благодійного конкурсу «Звичайне диво» у номінації «Ліплення та скульптура».

Враховуючи багатий досвід відродження, пропаганди українського декоративно-ужиткового мистецтва, гімназія «Дивосвіт» успішно розвивається як експериментальний навчальний заклад Інституту педагогіки і психології Академії педагогічних наук України з проблеми «Розвиток творчого потенціалу учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва».