Моя кераміка

каолініт

тести по кераміці

тест

Призентація до відкритого уроку

Декорування 

презентація уроку

презентація виробів

таблиця співвідношення

таблиця

Відкритий урок

Урок в 10 класі

Мусіна Надія Іванівна,

вчитель професійного навчання,

 «спеціаліст вищої категорії»,

Досвід професійно-мистецького навчання за спеціальністю

«Виробник художніх виробів з кераміки»

         Візьміть в руки керамічну річ... Відчуваєте тепло, що йде від неї і наповнює ваші долоні? Адже майстер вклав у нього тепло свого серця, частку своєї душі.

         Кераміка — одна з ниточок, що зв’язує нас з минулим. Як говорить стародавній шумерський міф, сама людина була створена «з глини, що над прірвою». І хоч час появи керамічного горщика невідомий, його можна прирівняти до винайдення колеса.

         Процес народження кераміки залишається таємницею. Робота за гончарним кругом схожа на медитацію: гончар не любить, щоб за його роботою спостерігали сторонні, і ніколи не сяде за круг у поганому настрої. Неймовірно, але факт: глина накопичує енергію свого творця, щоб потім віддати її новому власнику.

         Гончарною справою у білозерському краї, що на Запоріжжі, почали займатись давно, ще з кінця ХІХ ст. Наші гончарі виготовляли в основному посуд, макітри, глеки, горщики, іграшки тощо. Вироби користувались великим попитом не тільки у селі, але й у волості.

         Із розвитком суспільства гончарне виробництво з часом почало занепадати, і кількість майстрів гончарної справи суттєво зменшилась. У середині 60-х років ХХ ст. майстри зовсім перестали займатись гончарством, бо поруч села виросло потужне промислове підприємство – Запорізький залізорудний комбінат.

         У 1995 році в Малобілозерській середній школі (нині гімназії «Дивосвіт») впроваджено професійне навчання за спеціальністю «Виробник художніх виробів з кераміки». Передбачено можливість одержання випускником не лише загальної середньої освіти, а й робітничої спеціальності. Отримуючи професію, випускники гімназії знайомляться з виробничим процесом, відносинами на виробництві. Шляхи становлення професійного навчання в гімназії були тернистими, але цікавими.

         На той час ні одна середня школа не давала професійної освіти за такою спеціальністю, тому працювати було нелегко.

Спершу в навчальному закладі з’явився музей народознавства, в якому було зібрано гончарні вироби майстрів нашого села. Історичні пам’ятки несли цінну інформацію про культуру, звичаї, особливості побуту попередніх поколінь. Це надихнуло директора, Овсієнко Яніну Миколаївну і весь педагогічний колектив на відродження давньої справи наших односельчан.

У гімназії навчаються їх онуки і правнуки, які  з задоволенням займаються гончарством, опановуючи сучасну професію кераміста.

Професійне навчання передбачає вивчення таких дисциплін:

·        технологія художніх виробів з кераміки;

·        виробниче навчання;

·        матеріалознавство;

·        охорона праці;

·        основи галузей економіки і підприємництва;

·        креслення і перспектива;

·        живопис;

·        художній розпис;

·        дизайн художніх виробів з кераміки;

·        пластична анатомія і ліплення;

·        історія кераміки;

·        основи правових знань;

·        рисунок.

На уроках матеріалознавства учні знайомляться з матеріалами, які використовуються у керамічному виробництві, їх хімічними, фізичними властивостями, способами їх застосування для приготування керамічних мас, способами добування сировинних матеріалів, умовами їх утворення і первинної переробки.

На заняттях технології художніх виробів із кераміки учні вивчають способи приготування керамічних мас, формування керамічних виробів, методи їх обробки, а також обладнання, принципи його роботи, умови використання. Уроки матеріалознавства і технології художньої кераміки тісно пов’язані з уроками хімії, фізики, ліплення і скульптури, малюнку. Тому закономірним є проведення інтегрованих уроків, що сприяє кращому опануванню цих предметів.

Виробниче навчання — практичні заняття в майстерні художньої кераміки. Учні закріплюють отримані теоретичні знання, вчаться формувати вироби різними способами (литтям, пластичним способом, на гончарному крузі, ліпленням, вручну), декорувати їх скульптурним та живописним методом. Кожен учень розвиває свої творчі здібності, прагнучи виготовити найкращий виріб, декорувати його так, щоб декор підкреслював обрану форму, був співзвучний із нею.

Щоб цього досягти, юні майстри знайомляться з роботою народних майстрів, приймають їх досвід, техніку виконання. Народні майстри є частими гостями у нашій майстерні. Вони проводять заняття в майстер-класах, де учні з цікавістю знайомляться з творчістю майстрів, вчаться тонкощам керамічного виробництва, адже кожен майстер має свої секрети, свою техніку, використовує елементи декору, притаманні тільки йому.

Для підсилення ефективності професійного навчання мною модернізовано методичний посібник «Матеріалознавство керамічних виробів», розроблено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із професійного навчання, завдання для тематичного контролю знань (10-11 класи), білети та рекомендації для проведення державної атестації.

Після закінчення 10-го класу для учнів організовується виробнича практика (250 годин), під час якої гімназисти практично засвоюють технологічний процес по приготуванню керамічних мас, беруть участь у завантаженні печей, власноруч поливають вироби поливами, вчаться виготовляти гіпсові форми тощо.

У 11-му класі кожен учень самостійно виконує дипломну роботу, яку захищає під час державної атестації. За результатами випробувань учні отримують свідоцтво кваліфікованого робітника 3-4 розрядів за спеціальністю «Виробник художніх виробів з кераміки».

Випускники, які успішно пройшли підсумкову державну атестацію, мають можливість продовжити навчання за бюджетною формою навчання в Українському державному хіміко-технологічному університеті, з яким укладено угоду про співпрацю. Після закінчення ВНЗу вони успішно працюють у  вітчизняному керамічному виробництві.

У позаурочний час здійснюю керівництво науково-творчою роботою учнів. Досліджуючи сучасні тенденції розвитку художньої кераміки, старшокласники беруть результативну участь у обласних конкурсах-захистах науково-творчих робіт МАН. Серед кращих – науково-дослідницькі роботи на теми: «Розробка гончарних мас», «Вплив вологості керамічної маси на якість керамічних виробів», «Вплив електролітів на властивості керамічної маси».

Досвід роботи гімназії підтверджує, що професійне навчання — невичерпне джерело творчого зростання вихованців. Вивчаючи традиційні вироби народних майстрів, учні виготовляють власні зразки. Кожен виріб є результатом творчого пошуку і, залежно від майстерності виконавця, має різний рівень досконалості.

Роботи вихованців гімназії постійно виставляються на районних, обласних, Всеукраїнських, міжнародних виставках, конкурсах. Досвід упровадження декоративно-ужиткового мистецтва в освітній процес відмічений двічі бронзовою медаллю Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні» (2004 і 2006), тричі (2006, 2007, 2008) гімназія удостоєна почесного звання «Лідер сучасної освіти».

Щорічно вихованці гімназії — дипломанти Всеукраїнського благодійного конкурсу «Звичайне диво» у номінації «Ліплення та скульптура».

Враховуючи багатий досвід відродження, пропаганди українського декоративно-ужиткового мистецтва, гімназія «Дивосвіт» успішно розвивається як експериментальний навчальний заклад Інституту педагогіки і психології Академії педагогічних наук України з проблеми «Розвиток творчого потенціалу учнів засобами декоративно-ужиткового мистецтва».

Поняття про художній стиль в кераміці

На Україні існує декілька центрів по виготовленню художньої кераміки – це Косів, Опішня, Васильків Київської області і наш Малобілозерській. У кожного з цих центрів свій стиль виконання художніх робіт, притаманний тільки їм. Щоб говорити про деталі художньої кераміки необхідно дати визначення деяких понять:

v МАЙОЛІКА  –      це пористий матеріал з гладкою або рельєфною поверхнею, покритий поливою або без неї.

v УТОР                – невеликий виступ денця, що утворюється під час витягування виробу на крузі.

v ПОЛИВА            – тонка склоподібна плівка товщиною 1-3 мм, що покриває поверхню виробу.

v ЦЕК                  - волосяні тріщини на поливі.

Якщо розглянути художні вироби кожного з цих центрів,

то можна помітити такі особливості:

КОСІВСЬКА кераміка

має черепок сіруватого кольору, полита в основному білою, зеленою іноді синьою поливою, вироби крихкі можемо бачити цек, але художні вироби Косівських майстрів завжди можна відрізнити від художньої кераміки Опішнянських майстрів. Характерним для Косівської кераміки є те, що вироби в основному покривають білою поливою, потім по ній наноситься малюнок в результаті випалення малюнок розпливається. Виготовляють в основному художні вироби, невеликі скульптури тварин, гончарні вироби.

       ОПІШНЯНСЬКА майоліка

має черепок в основному червоного кольору, розписують майоліку за допомогою груш ангобами таких кольорів: зелений, жовтий, білий, червоний, коричневий, рідше синій, чорний. Характерною ознакою Опішнянського розпису є те, що спочатку наноситься контур малюнка, а потім середина малюнка заповнюється різнокольоровими ангобами. Зверху вироби покриваються прозорою поливою.

Виготовляють в основному посуд, іграшки, свищики, гончарні вироби.

       ВАСИЛЬКІВСЬКА майоліка

має черепок червонуватого кольору, розписують вироби лінійно-хвилястим орнаментом.

Основні форми виробів, які використовуються – це форми народного гончарства, глеки, кухлі, миски, сувенірна продукція

Виготовляють посуд, іграшки, художні вироби. Розпис виконують в основному червоною зеленою, коричневою та білою фарбами.

       МАЛОБІЛОЗЕРСЬКА майоліка

        має черепок червоного або рожево-жовтого кольору, розписується червоною, зеленою, білою, жовтою, частіше коричневою фарбами, покривається прозорою поливою або кольоровими. Виготовляють в основному посуд, скульптуру малих форм, гончарні вироби.

       Малобілозерська майоліка виготовляється  з таких місцевих глин ( показую), але пластичність місцевих глин не достатня для приготування якісної керамічної маси, тому до місцевих глин додаємо ще високопластичні дружковські глини.

       На уроках ліплення учні ліплять іграшки, свищики, скульптуру малих форм, на уроках виробничого навчання учні вчаться виготовляти посуд з використанням гіпсових форм і на гончарному крузі.

       Щодо стилю Малобілозерської кераміки, то якихось чітких конкретних ознак, які б могли характеризувати наші вироби немає, оскільки наш навчальний заклад повинен навчити дітей ліпити стилі інших центрів і вміти їх розпізнавати. Але разом з цим кожен майстер, кожен учень має свій стиль виготовлення керамічних виробів. Цей стиль залежить від віку, від уміння зображувати задумане на папері, від просторової уяви тощо.

       Молодші учні ліплять роздивляючись роботи майстра і намагаються якомога точніше передати той чи інший образ, деякі учні додають до прикладу щось своє, не схоже на роботу майстра.

       Учні середніх класів вже мають певний досвід, а також знаходячись під впливом уроків літератури, біології, географії та інших працюють за бажанням, тобто вони ліплять або створюють на крузі свої образи, на які їх надихнули ті чи інші твори.

       Учні старших класів вивчаючи вже профільні предмети: спец технологію, матеріалознавство, виробниче навчання, готуються до виготовлення  і виготовляють самостійно дипломну роботу.

Дипломна робота повинна відповідати таким вимогам:

o   призначення;

o   оригінальність (колір, форма);

o   робота повинна бути якісною;

o   кольорова і композиційна гармонія

Якщо розглянути історію розвитку гончарства на нашій території, то ми можемо бачити великий вплив Опішнянських майстрів особливо щодо розпису посуду. Форми виробів були різноманітними: тут і великі макітри без денця як на Полтавщині, невеликі горщики з утором як у Наддніпрянських гончарів, зустрічаються загладжені і не загладжені поверхні виробів. Як бачимо, особливих форм, кольорової гами, притаманних тільки нашій місцевості, не має, тому головна наша задача в тому, щоб зберегти те, чому навчили нас старі майстри і виробити свої притаманні тільки для нашої кераміки риси.

Майстри, які працюють у нас мають свій стиль виготовлення керамічних виробів, тобто те, що може зробити один майстер, не може зробити інший, або принаймні працюючи над виробами на одну тему роблять роботи, які зовсім не схожі і мають свій стиль.

На уроках профільних дисциплін ми спостерігаємо за кожним учнем і кожен учень неповторний у виготовленні робіт на одну й ту саму тему.

У нас є діти яких справді можна назвати майстрами, тобто, їхні роботи можна вирізнити з усіх інших. У цих дітей є вже свій стиль ліплення чи витягування на крузі, свій стиль розпису керамічних виробів.

Разом з тим ми прагнемо розробити свій малобілозерський стиль  виготовлення керамічних виробів і прикладаємо до цього всі свої зусилля. Хотілося б, щоб вироби наших майстрів, наших дітей  вирізнялися серед інших, щоб їх взнавали і на великих виставках, і на обласних Міжнародних виставках, і на ярмарках.Поняття про художній стиль в кераміці